Все про імміграцію до Європи: від способів до порад

Потік мігрантів до Європейського союзу не припинявся з моменту його створення у 1992 році. Відкриті кордони, високий рівень життя та перспективи привертають увагу до ЄС вихідців із різних країн. Негромадяни зараз становлять 5% від усього населення Євросоюзу. І це не рахуючи тих, хто обзавівся європейським паспортом і не потрапив у статистику. Автор блогу GoStudy Ганна Панфілова розповідає, які є способи приїхати в Європу і залишитися тут жити.

Стандартний шлях імміграції до Європи – такий: спочатку ти їдеш до обраної країни за довгостроковою візою, яка видається на строк від 90 днів. З країни перебування можна подати документи для отримання посвідки на проживання (ПНП), яку через 3-5 років можна змінити на постійне місце проживання (ПМП). Маючи ПМП, у майбутньому можна претендувати на громадянство. Деякі в’їжджають до країни за туристичною візою, намагаючись потім змінити її на довгострокову – робочу, студентську чи підприємницьку. Але це досить ризикований шлях, оскільки туризм не передбачає тривалого перебування у країні.

Процес імміграції до Європи – не швидкий, займає від 5 до 10 років, залежно від країни і може надовго прив’язати людину до конкретного місця – адже ПМП однієї країни ЄС не надає, здебільшого, права працювати в інших країнах. Хоча бувають і винятки.

Кращі міста для проживання

Спільнота InterNations, що об’єднує 4 млн експатів, щороку складає рейтинги найкращих міст для життя та роботи іноземців. У 2021 році до десятки найкращих потрапили лише три європейські міста: Прага – на сьомому місці, швейцарський Базель – на дев’ятому та Мадрид – на десятому.

За індексом якості міського середовища, Прага посідає п’яте місце у цьому ж рейтингу. Експати, що живуть тут, задоволені транспортною системою (91%), 83% добре відгукуються про можливості для відпочинку. Також 60% іноземців радіють кар’єрним можливостям, які їм надає Прага (в інших містах світу кар’єрними перспективами задоволено лише 45% іноземців). 43% експатів вважають ціни на житло у Празі завищеними, хоча з його пошуком проблем не виникає.

Базель названо найкращим за індексом якості міського життя, але 69% експатів скаржаться на високу вартість життя. Гарний клімат та можливості для відпочинку приваблюють іноземців у Мадриді, хоча 25% незадоволені економічною ситуацією у місті.

Відень, який неодноразово посідав перші місця у рейтингах «10 найкращих міст світу» за якістю життя, у 2021 році посів лише 14 місце. Тим не менш, центральне розташування в Європі, стабільна економіка, відмінна екологія, особиста безпека громадян, досконале законодавство – основні переваги австрійської столиці.

Способи імміграції до Європи

Навчання

Враховуючи нескінченний потік студентів в ЄС з країн СНД, очевидно, що виїхати здобувати освіту в Європі сьогодні цілком можливо. Можна вступати до навчального закладу самостійно або ж скористатися послугами супроводжуючих агентств. Що складніше – так це визначитися при переїзді до Європи з країною, університетом та спеціальністю.

У більшості країн ЄС можна здобути вищу освіту безкоштовно, за умови навчання місцевою мовою. Програми англійською – зазвичай платні. Тому багато хто вибирає варіант витратити перший рік свого життя в Європі на вивчення мови у навчальних центрах, які допомагають і з оформленням документів на візу, та з підготовкою до вступу.

Практично у всіх країнах Європейського Союзу студент після закінчення навчання може змінити навчальну візу на робочу, отримавши пропозицію від місцевого роботодавця. На зміну візи без необхідності залишати країну дається час, протягом якого можна знайти роботу.

Важливо: у багатьох країнах перебування за студентською візою «зараховується» лише як половина терміну перебування для майбутнього ПНП. Тобто, якщо навчання тривало три роки, міграційна служба зарахує лише півтора. Інші роки доведеться «добирати» іншими типами віз.

Робоча віза

Якщо ви – не підприємець, не інвестор, не біженець, не маєте родичів за кордоном, з якими могли б возз’єднатися, то, швидше за все, варіант переїзду з робочої візи з офіційним працевлаштуванням у країні ЄС, підійде вам найбільше.

• Можна отримати робочу візу ще з дому, пройшовши дистанційну співбесіду до західної компанії.
• Інший спосіб – змінити студентську візу на робочу, влаштувавшись на роботу після закінчення університету.

Знайти роботу в Європі дистанційно непросто, але цілком реально. Зрозуміло, знадобиться знання не обов’язково місцевої, але англійської мови, як мінімум, а також час і терпіння.

Орієнтуватися в пошуку вакансій краще на великі корпорації, яким не важко надіслати офіційне запрошення на роботу, що стане для місцевого консульства підставою для видачі робочої візи.

Найпопулярнішими фахівцями в Європі є IT фахівці та інженери. Усюди потрібні також лікарі, але процес інтеграції медиків у різних країнах улаштований по-різному. Як правило, нострифікувати медичний диплом та скласти апробаційні іспити, щоб отримати право на роботу непросто, хоча можливо.

Важливо. Отримання робочої візи пов’язане із конкретним роботодавцем. Тому до вибору компанії для працевлаштування необхідно підходити дуже відповідально. У разі звільнення на пошук нового місця роботи дається не так багато часу, і є можливість втратити візу, якщо не зорієнтуватися оперативно.

“Блакитна карта” Євросоюзу / Blue card

Привілейованою категорією співробітників є фахівці високої кваліфікації. Для них діють спрощені програми імміграції до Європи за «блакитною картою» Євросоюзу. Блакитна карта – це дозвіл на роботу та проживання для негромадян ЄС, яка забезпечує комплексні соціально-економічні права та шлях до постійного проживання та громадянства Євросоюзу.

• У проекті беруть участь майже всі країни Євросоюзу, крім Ірландії та Данії. Для подачі на блакитну карту потрібна вища освіта та/або досвід роботи з даної спеціальності (залежить від країни), а також підписаний мінімум на 6 місяців трудовий контракт із європейським роботодавцем.

З переваг блакитної карти порівняно із звичайною робочою візою: можливість набагато раніше (не через стандартних п’ять, а менше ніж через два роки) подати заяву на ПМП, вільність у пересуваннях – фахівець може до 12 місяців провести в іншій країні ЄС з метою туризму, відпочинку, навчання без втрати свого статусу ПНП.

У разі втрати роботи є три місяці, щоб знайти нову. Шукати можна і в іншій державі: вже через рік дозволяється обміняти наявне посвідчення на блакитну картку будь-якої іншої країни, яка входить до програми, за умови наявності трудового договору з місцевим наймачем. Разом із власником blue card переїхати можуть і члени його сім’ї (це дозволяє Директива ЄС 2004/38/ЄС).

• Вищеописані вимоги є загальним зрізом і можуть відрізнятися залежно від конкретної країни. Проте, якщо заявник виявиться успішним, то «блакитна карта» – один із найпростіших способів іммігрувати до Європи у прискорені терміни.

Найзатребуванішими професіями за програмою залучення висококваліфікованих кадрів є інженерія, інформаційні технології, математика, технічні спеціальності.

Бізнес-іміграція

Бізнес-іміграція має на увазі відкриття своєї справи за кордоном, що в деяких випадках є підставою для видачі довгострокової візи або ПНП (залежно від країни). Свого часу цей спосіб імміграції був досить популярним, особливо у країнах Східної Європи. Відгосно недорогий поріг для входу становив близько 30 000 євро — на оформлення документів та вкладу у статутний капітал компанії. Але згодом міграційне законодавство у різних країнах змінювалося у бік посилення. На сьогоднішній день існує великий відсоток відмов, або дуже складні вимоги в тих країнах, куди раніше можна було потрапити бізнес-візою: Чехія, Іспанія, Австрія, Німеччина. У Литві, Словенії та Словаччині правила бізнес-імміграції поки що м’якші.

Вимоги до підприємців – різні, потрібно ретельно перевіряти інформацію окремо щодо кожної держави. Деякі країни оцінюють бізнес-ідею претендента з погляду інноваційності, перспективності та користі місцевій економіці. Але правила постійно змінюються.

Віза фрілансеру. Цей спосіб імміграції люди розглядають не так часто, а дарма. Імміграційне законодавство дедалі більшої кількості країн «підлаштовується» під сучасний ринок, розуміючи, що багато людей заробляють на життя далеко від офісу.

Наприклад, Естонія 2020 року, Іспанія та Хорватія 2021 року – запустили нову програму імміграції – Digital Nomad Visa, або візу для цифрових кочівників. Схвалені заявники протягом року можуть легально жити і працювати в країні, незалежно від того, де знаходиться їхній віддалений роботодавець.

До Німеччини можна потрапити, подавшись на «візу для здійснення самостійного бізнесу та роботу з вільних професій» (Visum für Freiberufler in Deutschland). Не потрібно шукати роботу за контрактом або знати німецьку. Головне – довести, що ви є затребуваним (і вже заробляючим) фахівцем у своїй сфері – часто саме сфері творчій (художники, письменники, музиканти…), але не обов’язково саме в ній.

Португалія, Нідерланди та Грузія зараз пропонують аналогічні програми. І оскільки дистанційна робота стає дедалі популярнішою, цей список країн, мабуть, зростатиме

Стартап-іміграція – досить цікавий спосіб переїзду в Європу. Існує в Естонії, Нідерландах, Великобританії. Але вимагає наявності інноваційного продукту, послідовного плану з реалізації проекту, а також грошових коштів. Нідерланди – на два роки.

Виза в обмен Віза в обмін на інвестиції инвестиции

Якщо немає бажання чи часу вливатися у місцеве життя і роками чекати на ПНП чи ПМП, можна розглянути варіант імміграції до Європи за «візою інвестора». Багато держав на офіційному рівні займаються такими програмами.

Наприклад, у Португалії з 2012 року відкрито програму під назвою «ПНП в обмін на інвестиції/Золота Віза», яка дозволяє в короткі терміни (загалом кілька місяців) отримати дозвіл на проживання, вклавши 500 000 євро на придбання португальської нерухомості, або 350 000 євро в інвестиційні та венчурні фонди, або 1 000 000 євро на купівлю державних облігацій.

Людина, яка отримала таким способом посвідку на проживання, залишається вільною у своїх переміщеннях, може продовжувати жити у своїй країні, відвідуючи Португалію мінімальну встановлену кількість днів на рік (на даний момент – 35 днів протягом п’яти років). За п’ять років можна буде подати заяву на громадянство. Цікаво, що через п’ять років куплену нерухомість можна продати, не втративши при цьому статусу ПНП, фактично повернувши вкладення.

Подібні держпрограми, що мають на увазі різні види інвестування (купівля акцій, активів місцевих компаній, участь у культурних проектах або «утримання» коштів у місцевому банку) працюють також в Угорщині, Іспанії, Великій Британії, Швейцарії, Греції та інших країнах.

Отримати паспорт Мальти можна протягом 1 року. Мінімальна сума, яку необхідно мати в наявності складає 1 150 000 євро, з яких 650 000 євро – це невідшкодований внесок до державного фонду, а кошти, що залишилися, йдуть на купівлю нерухомості на Мальті та державних цінних паперів. Громадянство Кіпру коштуватиме 2 150 000 євро, паспорт можна отримати за 6 місяців.

Вдалий баланс пропонує Чорногорія, де для імміграції сьогодні потрібні інвестиції, починаючи від 250 тисяч євро. Але треба пам’ятати, що Чорногорія – поки не член ЄС, хоча, судячи з переговорів, що активно ведуться, може дуже скоро ним стати.

Програми інвестицій не «рекламуються» самим ЄС на рівні Брюсселя, тому іноді створюється відчуття, що цих програм начебто немає, або вони не працюють. Це не так. Справа в тому, що європейська міграційна політика зобов’язує перед видачею посвідки на проживання чи паспорта за інвестиції перевірити капітал кожного заявника: чи був він зароблений легальним шляхом? Брюссель сам не має легальної можливості контролювати інвесторів на рівні окремих країн, і йому доводиться «вірити» країнам на слово, що кандидат – «чистий».

Возз’єднання сім’ї, віза біженця

Просто згадаємо ці два способи імміграції до Європи як існуючі, які, проте, підходять лише вузьким категоріям іммігрантів. Як правило, якщо людина – біженець або має родичів у Європі, вона знає про це і вивчає програми для переїзду до Європи, які підходять саме їй.

Посередники: звертатися до них чи переїхати самому?

Допомогу з переїздом до Європи пропонують велика кількість фірм, які обіцяють взяти на себе весь клопіт з оформлення документів. Нічого кримінального у посередницькій підтримці, як правило, немає. Вони знають місцеві реалії та здатні адекватно оцінити пакет документів заявників, щоб порадити найкращий спосіб імміграції. Але їхні послуги коштують недешево, є ризик переплатити.

Водночас весь шлях оформлення документів можна пройти самостійно, здобувши безцінний досвід переговорів із відомствами та консульством. Але це забере багато сил та часу. Отже, все залежить від конкретних життєвих обставин.