Я їду жити до Чехії – куди саме я їду?

Ви твердо вирішили змінити докорінно життя і країну проживання і вибрали для цього Чехію. Про те, що на вас чекає, розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

Чехія, порівняно з просторами Росії, України та Казахстану – саме звідси приїжджає найбільше студентів останніми роками – країна зовсім невелика. Це не заважає їй бути дуже контрастною: тут тобі і середньовічні замки, і різні архітектурні стилі, від химерного бароко до готики, що лякає вечорами, і гори, і ліси, і озера, і маленькі самобутні села, де час ніби зупинився, і великі , які не поступаються іншим європейським «полісам», міста, та різні мовні діалекти.

Чехи – які вони?

Жителі Чехії – народ доброзичливий і до іноземця загалом терпимий, особливо якщо цей іноземець поважає місцевий порядок життя та докладає всіх зусиль для того, щоб адаптуватися та стати своїм.

Чехи – не меланхолійні, але досить повільні та спокійні за вдачею, так що якщо вам хочеться південних пристрастей, то краще переглянути своє рішення щодо вибору країни і вирушити кудись у Середземномор’я.

Чехи – народ сімейний і досить осілий. Переїзд із селища на Шумаві до Праги вже загалом вважається серйозним кроком. Життя здебільшого має у них чіткий розпорядок: влітку на морі (найчастіше до Хорватії), взимку – обов’язково в гори. Вихідні – похід чи просто вилазка за місто.

Нарешті, цікава культурна деталь, у якій чехи схожі з людьми країн СНД: вони теж є дачі і неймовірна любов до цих гнізд в обрамленні грядок з огірками та помідорами.

Спорту бути!

Чехія – справжній рай для тих, хто: а) любить подорожувати та б) любить спорт та активний спосіб життя.

Завдяки своєму вдалому географічному розташування Чехія є відмінним стартовим пунктом для бюджетних подорожей Європою, будь то на машині або автобусі. Усього якихось дві години дороги – і ви можете опинитися вже в іншій країні, причому, за наявності чеської візи – без жодних додаткових головоломок та труднощів із документами.

Чехи – дуже спортивний народ, привчений до м’яча, велосипеда, роликів та гри в хокей практично з пелюшок. У процесі невимушених балачок з чеським приятелем про те, хто з вас вміє кататися, наприклад, на ковзанах, він вам зізнається, що він не дуже в цьому сильний. Ще через п’ять хвилин з’ясовується, що під «не дуже сильний» мається на увазі, що він, буває, робить потрійний тулуп з помилкою і кілька разів навіть упав під час цього стрибка. Ви при цьому важко доїжджаєте від одного бортика ковзанки до іншого і відчуваєте себе, почувши таке, відповідно.

Така любов до спорту пояснюється насамперед масою можливостей: природа Чехії – справжній рай для шанувальників пішого туризму, альпінізму, походів з наметами, прогулянок велосипедом тощо. Мабуть, єдине слабке місце – відсутність моря, але й то з лишком компенсується наявністю озер, наприклад, озера Липно, відомої курортної території.

Так що якщо ви волієте вести активний спосіб життя – будьте впевнені, що акліматизація пройде безболісно.

Їсти подано!

Поїсти в Чехії – це не сумно пожувати салатний лист, а поїсти смачно, ситно, від душі, без жодного підрахунку калорій. Гуляш з яловичини з кнедликами, рум’яна качка або свинина з тими ж кнедликами та кислою капустою, наваристий суп у хлібі, ванільне морозиво, залите гарячим малиновим соусом – все це класика, без якої чеську кухню уявити неможливо.

Схуднути чи залишатися у нормальній вазі, харчуючись таким чином, відповідно, теж неможливо. Чеська кухня дуже схожа в цьому сенсі на німецьку та австрійську: багато м’яса, хліба, тіста та картоплі, все це – неодмінно під кухлик-другий-третій свіжого пива.

Пиво в Чехії – окрема історія, її символ, коштовність та національна гордість. Пити нечеське пиво з чехом спокійно не вийде – вам відразу назвуть десять причин, з яких «вдома краще».

Однак адептам здорового способу життя можна не хвилюватися: останнім часом все більшої популярності набувають страви вегетаріанської та веганської кухні та сироїдіння, крім того, активний спосіб життя сам по собі змушує до помірної поведінки за столом.

Не витрачаю гроші на дурниці

Жити у Чехії – зовсім недорого, порівняно, скажімо, зі скандинавськими країнами, Англією чи Швейцарією. Комфортно існувати у столиці, за умови, що ви ще й винаймаєте житло, можна, маючи в кишені від 30–40 тисяч крон щомісяця. У менших містах ця цифра може відрізнятися. Багато залежить, зрозуміло, від рівня життя, до якого ви звикли, і від обсягу необов’язкових витрат.

Самі чехи – люди економні, не сказати – скупі. Там, де можна витратити менше, буде витрачено менше. Коли справа стосується витрат, то охоче та часто інвестують у враження, спорт та подорожі. А ось купівля дорогого «ганчір’я» (чехів не можна віднести до національностей, для яких мода – це частина самосвідомості, як італійців, наприклад), нескінченні походи по салонах або вечері в ресторані класу люкс можуть зустріти незрозумілий погляд.

Цікаво, що іноземці у чехів часто асоціюються з людьми апріорі заможними, тож не варто дивуватися питанню: «Ти що, хіба не можеш собі цього дозволити?»

Студентство та робітничий клас

Для успішного навчання чи побудови кар’єри в Чехії необхідне передусім відмінне знання чеської мови. Якщо ви володієте ще кількома іноземними, в першу чергу – англійською, то дверей перед вами відкриється набагато більше.

До здобуття вищої освіти самі чехи ставляться спокійніше, ніж, скажімо, в країнах СНД: до 30 років тут необов’язково мати три дипломи з відзнакою, включаючи ступінь MBA. У порядку речей ситуація, коли молода людина закінчує середню освіту і вирушає на рік за кордон, підтягнути ту саму англійську і зорієнтуватися в океані дорослого життя.

Не варто чекати на червону килимову доріжку до дверей фірми мрії відразу після закінчення навчання: при розгляді кандидатур роботодавці можуть віддати перевагу своїм громадянам. Так що для того щоб бути успішним, приготуйтеся бути на 200% кращим за інших, особливо якщо вас цікавить робота за вигідним контрактом, а не індивідуальне підприємництво.

На закінчення

Зрозуміло, ви можете не зіткнутися з усіма особливостями, а можливо, деякі з них зовсім не завадять вам у повсякденному житті. Будьте готові до того, що перший рік після переїзду у будь-якому разі буде емоційно непростим, і не здавайтеся – далі стане простіше!