Чи здатний я до навчання в університеті?

Останнім часом процес вступу до ряду чеських вузів (у тому числі Карлів і Масарыков університети) включає серед іншого складання іспитів на здатності до навчання. До них належать тест OSP організації SCIO та тест TSP.

Що собою являє ця перевірка знань і в чому її складності та переваги, розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

Що означає “загальні передумови”?

Тест OSP SCIO – це національний порівняльний іспит на загальні передумови до навчання. Мета тесту – виявити здібності, необхідні для навчання у вищому навчальному закладі, такі як сприйняття мови та рівень володіння ним, здатність міркувати логічно, усвідомлено читати та бачити закономірності.

Даний тест триває 85 хвилин і включає 2 розділи завдань:

• Вербальна частина (35 хвилин, 33 завдання). Містить тексти, де потрібно виявити головну думку, завершити ту чи іншу пропозицію, підібрати синонім або антонім і т. д. У цій частині перевіряється відчуття мови, її лексики, граматики та структури, вміння проаналізувати прочитане та зробити логічні висновки.
• Аналітична частина (50 хвилин, 33 завдання). Перевірка базових математичних здібностей. Серед завдань можуть зустрітися таблиці та графіки, елементарні ігрові завдання. Майбутній студент повинен вміти знайти те чи інше рішення, виходячи із запропонованих умов.

“Навіщо мені вміти працювати з текстом, якщо я збираюся на фізмат?” – можливо, дивуєтеся ви. Або, скажімо, ви від природи – чистий гуманітарій і уникаєте всього, що пов’язане з точними науками.

Така перевірка, однак, має логіку. Оскільки завдання сформульовані так, щоб перевірити ваші здібності розмірковувати та аналізувати, а не зубрити чи списувати, то й результати тесту виходять більш об’єктивними.

Наприклад, під час підготовки до вступу на медичні факультети Карлова університету багато студентів купують книжки з прикладами тестів і зазубрюють питання та відповіді напам’ять. В результаті може вийти так, що в числі першокурсників виявиться той, хто має відмінну візуальну пам’ять, але при цьому не вистачає зірок з неба в тому, що стосується природничих наук і зовсім не вміє розмірковувати. І навпаки, майбутній вроджений хірург не потрапить на факультет тільки тому, що не зможе завчити до автоматизму кілька сотень сторінок. Прикро? Ще й як!

Сприймати та аналізувати тексти та вміти застосовувати базові математичні знання – це потрібно як студентам технічних, і гуманітарних вузів. І тим, і іншим доведеться багато працювати в бібліотеках з різноманітною літературою, особливо під час підготовки курсових, семінарних та підсумкових кваліфікаційних робіт. Саме тоді стануть у нагоді навички аналізувати прочитане, зіставляти думки авторів між собою та виокремлювати головний зміст.

Що ж до математики, то для того щоб зробити висновки та подати результати будь-якого дослідження у гуманітарній галузі, необхідно вміти зробити елементарні розрахунки, намалювати діаграму чи побудувати графік.

Що, якщо я не здам тест? І скільки балів я маю набрати, щоб мене визнали «придатним» до навчання?» – Запитайте ви.

Тести OSP SCIO у Чехії чудові тим, що їх проводять шість разів на рік. Відповідно, якщо студент провалився вперше, у нього залишається ще п’ять спроб. Якщо ви вирішите скласти тест шість разів поспіль, то в результаті буде обраний і зарахований найкращий результат із шести.

Що ж до балів, то тест OSP – не типовий, а порівняльний. Це означає, що результат студента є так званим процентилем – відсотком студентів, яких ви перевершили. Проценти розраховуються окремо для кожного з двох блоків завдань, підсумковий процентиль – середнє арифметичне двох значень.

До чого потрібно бути морально готовим перед складанням тесту OSP?”

• Тест містить багато завдань, при цьому учень обмежений у часі, тому розуміти доведеться оперативно.
• За неправильну відповідь бал віднімається, тож вибирати відповіді методом «палець у небо» не варто.
• Коли студент виконає один блок завдань, він може перейти до наступного. Однак при цьому повернутись і доробити щось у попередній групі завдань вже не може. Тож не варто застрягати на зовсім незрозумілих речах, краще виконати максимум завдань із блоку, оскільки заповнити прогалини в кінці вже не вийде.

Деякі з університетів, які вимагають складання іспиту OSP SCIO:

• Карлів університет у Празі – факультет соціальних наук
• Карлів університет у Празі – юридичний факультет
• Університет Палацького в Оломоуці – юридичний факультет
• Західночеський університет у Пльзені – юридичний факультет
• Західночеський університет у Пльзені – юридичний факультет
• Вища школа економіки – факультет національної економіки
• Масаріков університет у Брно – факультет соціальних досліджень
• Сльозський університет в Опав

Приклади пробних тестів OSP SCIO можна знайти за посиланням https://www.scio.cz/nsz/testy/osp.asp.

У Масарікова університету свій тест на передумови до навчання

Схожі принципи перевірки та оцінки студентів застосовуються і в тесті TSP Масарікова університету – чеш. “test studijních předpokladů”, що в перекладі означає “тест здібностей до навчання”.

Відмінність його від вищеописаного тесту OSP SCIO полягає, передусім, у цьому, що він складається не з двох, а з шести частин. Проходження тесту TSP обов’язково для вступу до Масарікова університету, за винятком медичного факультету.

Тривалість іспиту – 100 хвилин, кожна частина тесту містить 10 запитань із варіантами відповідей. Правильна відповідь оцінюється в один бал, відсутність відповіді оцінюється в нуль балів, за неправильну відповідь бали знімаються. Тож, як і у випадку з тестом OSP SCIO, не варто грати в «угадайку».

Тест TSP, який здають абітурієнти Масарікова університету, містить такі розділи:

• Вербальна частина. Містить завдання, пов’язані з мовою, її структурою та лексикою. Від студентів вимагається гарне чуття в галузі мови, вміння знайти та виявити смислові зв’язки, помилковість чи вірність суджень.
• Цифрова (чи кількісна) частина. Тут студент має впоратися з низкою нескладних математичних прикладів, які можуть вимагати знання дробів, вміння побудувати графік або вирішити рівняння.
• Аналітична частина. У розділі оцінюється логічне мислення абітурієнта.
• «Критична» частина чи завдання на перевірку критичного мислення (один з елементів, якого немає у тесті OSP SCIO). Тест перевіряє здатність критично оцінювати та аналізувати різнорідну інформацію, підшукувати аргументи та робити висновки. Для проходження завдань необхідні добрі базові знання з природничих і гуманітарних наук.
• «Культурна» частина (друга частина, якої немає в тесті OSP SCIO). Тут представлено скупчення завдань на різні теми, оскільки мета – оцінити загальний кругозір майбутнього студента. Питання можуть стосуватися фактів світової історії, географічних термінів, жанрів образотворчого мистецтва, галузі музики чи історії мистецтва, релігійних понять, культурних епох, діяльності міжнародних організацій, культурних діячів.

Варіанти пробних тестів для вступу до Масарікова університету можна знайти за посиланням.

Складності тестів на загальні передумови

Два основні моменти, які можуть створити проблеми пыд час складання обох тестів:

• Невпевнені знання програми середньої школи. З опису екзаменаційних розділів ясно, що більшість завдань ґрунтується, перш за все, на тому, що абітурієнт має певний багаж знань з основних гуманітарних, математичних та природничих наук.
• Плохое знание чешского языка. Для того чтобы уверенно чувствовать себя на тесте, необходимо владеть языком как минимум на уровне В2.