Аліна Литвинова про те, як виїхати вчитися до Чехії безкоштовно

Аліна Литвинова у 2013 році стала переможницею конкурсу грантів GoStudy. Випускниця відділення дизайну інтер’єру Уральської державної архітектурно-мистецької академії мріяла продовжити свою освіту в європейському творчому виші. І у неї з’явилася така можливість. Вона виграла проходження річного курсу підготовки до вступу до чеського вишу в освітньому центрі GoStudy та право на безкоштовне проживання у Празі у студентській резиденції.

Редактор блогу сайту gostudy.cz спробувала дізнатися у Аліни, як їй вдалося виграти грант, та розпитала переможницю про зміст її конкурсної роботи.

Про роль випадку

Чому Чехія? Все вийшло випадково. Я дуже добре пам’ятаю свої відчуття, коли я вперше опинилася в Європі. Я тоді собі сказала: «Хочу тут жити». Від щирого серця сказала. Але тоді я не думала, що опинюся саме в Чехії.

У мене було кілька знайомих, які поїхали до Чехії. Я думала: “І що вони ж вони там такого знайшли?” Коли я сюди приїхала, я зрозуміла, що Прага – це найкрасивіше місто у світі.

Рік тому я навіть не могла подумати, що тут опинюся, та ще й виграю грант. Я взагалі ніколи нічого не вигравала.

Про конкурс грантів я дізналася зовсім випадково. Все вийшло само собою – інакше не скажеш. Я не шукала спеціально інформацію про можливості виїхати. Про конкурс мені розповіла мама. І не встигла я всерйоз про це замислитися – як тема Чехії стала мене буквально переслідувати. Люди довкола тільки й говорили мені про Чехію.

Як написати мотиваційного листа

Я не розраховувала виграти. Але мені було важливо написати це есе – розповісти, чому я хочу вчитися в Чехії. Я писала есе п’ять днів, і ці п’ять днів я розбиралася в собі.

Я конкретно описала свої цілі. Написала, що дуже хочу працювати дизайнером інтер’єру. Мені буде приносити справжню радість розуміння того, що я роблю для людей щось красиве і корисне.

Після перемоги в конкурсі в соціальні мережі мені стали писати хлопці і дівчата та розпитувати, що ж такого я написала. Насправді я просто висловила свої думки. У Росії я здобула освіту за програмою бакалаврату – вивчала дизайн інтер’єру. Я розповіла про свій досвід здобуття освіти у Росії і пояснила, чому я хочу вчитися в Європі та чому саме в Чехії.

Коли я надіслала свого мотиваційного листа, я для себе вирішила: виграю, значить, це моя дорога. Значить, мене там хтось чекає, я там комусь потрібна і як фахівець, і як людина.

Про Чехію та чехів

Чехія – країна загадкова. Чого ти від неї очікуєш, те й отримуєш. Очікуєш зустріти злих людей, погане ставлення до росіян – зустрінеш обов’язково. Я ось жодного разу не бачила, щоб чехи дивилися на росіян погано. Не помічаю такого.

Я хочу тут залишитися. Тут тепло та душевно, і люди тут мені подобаються. Напевно, в Німеччині я б не змогла жити. У них інший менталітет. А тут мені дуже комфортно.

Мені дуже подобається гуляти Прагою. Тут так багато парків. Мені здається, після переїзду в мене з’явився якийсь інший настрій жити. У Росії всі люди метушаться, біжать кудись з квадратними очима. У Празі люди начебто і не поспішають, але все встигають, мені подобається таке розмірене спокійне життя, такий ритм мені близький.

Про чеську мову

Чеська мова мені, до речі, дуже подобається. Спочатку було складно. Я навіть переживала, що не зможу її вивчити. Приїжджаю – і викладачі відразу чеською зі мною спілкуються. Я дивилася на них, кліпала очима, і мені здавалося, я ніколи нічого не зрозумію. Це було єдине моє переживання, але минув буквально місяць – і сумніви розвіялися… Заняття у нас проходять дуже цікаво, я ніколи їх не пропускаю, настільки вони мені подобаються.

Про навчання у творчому виші

Я вступатиму до магістратури Вищої школи прикладного мистецтва в Празі (VŠUP) на факультет дизайну інтер’єру. Там великий конкурс – беруть лише 4 особи. Але намагатися вступити варто: мені дуже подобається підхід до навчання у європейських творчих вишах.

Я розмовляла зі студентами, які тут навчаються на творчих спеціальностях. За їхніми словами, тут, якщо у тебе є якась ідея, тобі ніхто не може сказати, що вона погана: «Тут перероби це, а ось тут те». Так роблять у Росії – тобі вказують на твої мінуси.Ти працюєш над мінусами і забуваєш про свої плюси. Тут навпаки: помічають твої плюси, ти на них концентруєшся, розвиваєш ідею і отримуєш незвичайний проект.

Викладачі не хочуть тебе якось кардинально поміняти. Вони тебе надихають, допомагають розвивати свої ідеї. А в Росії поки працюєш над мінусами, пропадає будь-яке натхнення. Такий підхід – усіх постійно лаяти.

Я вже показувала викладачам Вищої школи прикладного мистецтва у Празі своє портфоліо. Якщо щось погано, вони просто промовчать, не скажуть нічого. Але обов’язково прокоментують сильні сторони твоїх робіт: це добре, а ось це ще потрібно розвинути.

Про життя в Празі

Я живу у студентській резиденції GoStudy. Там дуже хороші умови: 9 квартир, у кожній по 5 осіб. Я була готова до того, що щось мені може не сподобатися, переживала, з ким мене заселять. Але все склалося краще, ніж я могла собі уявити.

Зі мною живуть дивовижні дівчатка. Вони тільки закінчили школу, але вже такі розумниці. Мені дуже цікаво з ними спілкуватися, я не відчуваю, що я старша. Я взагалі здивувалася, яка серйозна молодь сюди приїхала.

У Прагу тепер збирається моя молодша сестра, яка зараз закінчує школу. Я приїхала вже після інституту, але зараз розумію, що треба було не гаяти час, а одразу після школи їхати сюди.

Про освіту

У конкурсній роботі я використала свої улюблені цитати Льва Толстого на тему освіти. Я написала, що для мене означає освіта. Це не тільки інститут. Можна закінчити один інститут, другий, п’ятий. Але це ще не освіта. Освіта – це постійний розвиток у собі якихось добрих якостей, це вміння спілкуватися з людьми і вміння розуміти людей. Все життя – це освіта. Освічена людина у всіх сферах себе освічує, а не тільки в інститутах. Я написала, що для мене означає освіта, і чому я вважаю , що отримаю її саме у Чехії