Як вступити на дипломатію у Чехії

Наші студенти щороку успішно вступають до Вищої школи економіки в Празі. Найпопулярніші напрямки – міжнародні відносини та підприємництво.

Студентка курсів 2014–2015 Юлдуз Абукаєва пройшла конкурс одразу на два факультети ВШЕ і зараз навчається на спеціальності «Дипломатія». За її словами, найскладніше зовсім не вступні іспити, а нострифікація.

Як скласти всі іспити та жити у Чехії без мовного бар’єру, Юлдуз розповіла читачам блогу.

«Наприкінці 10-го класу ми вирішили, що я поїду до Чехії»

Я приїхала до Чехії з Росії, з міста Ростов-на-Дону. Ініціатором була моя мати. Вона завжди хотіла, щоб я здобула освіту за кордоном. Тому у Ростові ми відвідували виставки закордонної освіти.

Ми отримали інформацію про різні школи у різних країнах – англомовних, німецькомовних. Але налаштувалися на Чехію та GoStudy. Тому що в плані бюджету це демократичніше. І, безумовно, чеська освіта престижна, визгається у багатьох країнах Європи. Ми зайнялися цією ідеєю і вже наприкінці 10-го класу точно вирішили, що я їду до Чехії.

Про всяк випадок я готувалася і до російських ЄДІ. Навіть вступила на економічний факультет нашого вишу на бюджет. Спочатку планувала там залишитися на заочному навчанні та поєднувати з навчанням у Чехії, але в перший же семестр зрозуміла, що так не вийде.

«Без мовного бар’єру»

З чеською мовою я познайомилася ще у Ростові. Займалася з носієм мови – просто трохи граматики, трохи розмови. Напевно, завдяки цій базі мені легко було адаптуватися в Чехії. Але решта студентів на курсах вивчали чеську з нуля і все у них теж проходило чудово – вже за тиждень вони починали розуміти та орієнтуватися. Викладачі тут чудові.

Чеська мова специфічна. Тішить, що вона схожа на російську – легше розуміти і граматику, і зміст. Мені здається, дуже важливо для вивчення іноземних мов добре знати свою мову. Якщо в тебе хороша база своєї мови, ти легше сприймаєш іншу мову – проводиш паралелі, порівнюєш, у тебе виникають питання, і ти починаєш розуміти, чому тут так, а тут так.

Перед приїздом мене попереджали, що може виникнути психологічний бар’єр. Розповідали, що, переїхавши до нової країни, люди можуть три місяці не говорити, а потім раз – і почати розмовляти. У мене такого не було. Я відразу намагалася говорити чеською.

Щоправда, досить довго звикала до чеського звуку “рж”. А найскладнішим, мабуть, було запам’ятати які слова жіночого, чоловічого чи середнього роду. У чеській багато винятків, які треба заучувати.

«Вступні іспити – типові і тому прості»

Я їхала до Чехії з конкретною метою – вступати на міжнародні відносини до Вищої школи економіки в Празі. Мені завжди були цікаві мови, але повністю в них занурюватися, як наприклад філологи, мені не хотілося. Плюс мені завжди подобалася математика. На факультеті міжнародних відносин ВШЕ можна навчатися за спеціальністю «Міжнародна торгівля» та за спеціальністю «Дипломатія», я обрала дипломатію як гуманітарніший напрямок.

При вступі на міжнародні відносини складається математика та дві іноземні мови. Вступні тести у ВШЕ досить типові, скласти їх насправді просто – достатньо набити руку. Абітурієнтам із Росії можу сказати, що вступні тести ВШЕ набагато легші, ніж наші ЄДІ.

Вступний іспит з математики простіше ще й тому, що не містить геометрії. Потрібна лише шкільна база з алгебри. До цього екзамену я готувалася сама: купила збірку вступних тестів ВШЕ та чеський посібник з математики на основі шкільної програми.

А до іспитів з англійської та німецької я готувалася на спеціальних курсах у GoStudy. Ми проходили граматику, а потім вирішували екзаменаційні тести.

Тест з англійської був на рівні В2, а з німецької, напевно, на А2. Німецьку я вивчала у школі як другу мову два роки, плюс вивчила тут на курсах – цього вистачило. Щоб вступити, потрібно було відповісти правильно на понад 50% запитань з кожної мови.

Моїм запасним варіантом був факультет підприємництва, куди потрібно було складати лише математику та англійську. Туди я теж вступила.

Вступні тести ми складали на комп’ютерах, я одразу ж дізналася про свої бали. А за два дні надійшов офіційний лист про те, що я прийнята.

Мені дуже сподобалася атмосфера у Вищій школі економіки. Вступні випробування я писала з гарним настроєм, тому що викладачі були відкритими, з гумором, намагалися якось розслабити обстановку. У Росії не так: у нас на іспитах жорсткий контроль.

Можна було складати з перекладачем, але я вирішила не тікати від мови

Найскладнішим були вступні іспити, а нострифікація атестату. Тому що як нострифікаційні іспити призначають ті предмети, за якими у школі у вас було мало годин. А це, як правило, не найулюбленіші предмети. Наприклад, мені довелося складати хімію, біологію та географію.

Знову ж таки хочу сказати, що якщо ви нормально навчалися в школі, то скласти нострифікаційні іспити буде не важко. Я велику частину інформації знала, а складність полягала тільки в тому, що я складала іспити чеською мовою.

Можна було взяти перекладача і складати російською. Але я вирішила: навіщо тікати від мови, якщо через півроку я нею навчатимуся у виші.

За нострифікаційні іспити оцінки не ставляться. Але треба все одно відповісти так, щоб тобі сказали «так». Іспити усні, і питали вимогливо.

«Прага виявилася гостинною»

Перший рік у Чехії був чудовим. Ти не тільки готуєшся до вступу, ти маєш можливість побачити Європу. Без проблем можна виїхати до будь-якої країни Шенгенського простору. У самій Чехії дуже цікаво, відбувається багато заходів. Місто постійно чимось живе, і кожен може знайти щось своє.

Я вже кілька разів була у празькому Національному театрі, шалено люблю чеських вуличних музикантів, годинами можу слухати живу музику, гуляти містом. У Празі не лише гарний історичний центр, а й чудові парки.

А головне – Прага виявилася дуже гостинним містом. Я приїхала – і одразу вжилась у її ритм. Через місяць я почувала себе тут своєю. Жодних труднощів у мене особисто не було. Я оптиміст, може, тому.