47 фотоапаратів наперебій, або Канікули в Чехії 2014

Цього літа до нас на канікули приїхало дуже багато молоді. Для кураторів це була найвеселіша, найяскравіша і водночас найскладніша зміна. Про незабутнє літо розповідає куратор програми Марія Конишева.

Канікули в Чехії 2014 року стали для мене новим, ні з чим не порівнянним досвідом. Я куратор програми вже другий рік, але цього літа все було трохи інакше. По-перше, складаючи програму, я важко уявляла, як можна зайняти і зацікавити 47 осіб одночасно, а по-друге, цього року другим куратором став колишній студент GoStudy – Гліб, з яким мені раніше ніколи не доводилося працювати разом (але про це трохи пізніше). Попри всі далеко не райдужні очікування, вже з перших днів нас захопила хвиля величезної відповідальності та ентузіазму. Діти приїжджали протягом трьох днів, і всі вони були настільки різні, що це не могло не надихати! Мабуть, найважчим був перший тиждень: хлопці та дівчата адаптувалися до того, що на них чекають ранні підйоми в столиці Чехії та щоденні екскурсії, виставки та прогулянки, а ми з Глібом адаптувалися до того, що у нас з’явилося 47 дітей і, слово честі, наприкінці дня просто валилися з ніг від утоми.

З першими вихідними та першими великими поїздками до природного заповідника Чеський рай та казкове містечко Чеський Крумлов все раптом почало працювати звичним чином.

Зникло відчуття того, що хвостик у розмірі 47 осіб є величезним, зникло відчуття здивування від того, що мій телефон телефонував практично кожну годину. Хлопці та дівчата ставали дедалі ближчими, зрозумілішими, а робота з ними почала потихеньку перетворюватися на відпочинок і для нас – кураторів. Я вважаю, що куратори повинні бути для молоді насамперед друзями, звідси наш невеликий розрив у віці. Розважальна частина програми цього року була ще більш насиченою, ніж у попередньому. Щоб ви розуміли: щодня організовувався якийсь захід, і навіть єдиного вільного дня серед тижня для бажаючих хлопців і дівчат ми завжди знаходили заняття. Дуже цікаво було спостерігати за реакцією молоді: ось сьогодні вони не в захваті, а ось сьогодні ходять з величезними очима і наперебій обговорюють побачене (про себе радієш – вдалося!). Важко виділити дні, що особливо запам’ятовуються, тому що щодня приносив бурю емоцій, але хлопцям та дівчатам (причому як з липневої, так і з серпневої зміни) точно найбільше запам’ятався Чеський рай – це була своєрідна перевірка на міцність, нескінченні підйоми, скелі, приголомшливі пейзажі та божевільний фотограф (мова зараз не про мене;)

Достеменно знаю, що на молодь справила величезне враження «Невидима виставка». Вона кочує цілою Європою і головною її метою є звернути увагу нас, звичайних людей, на людей, які бачать світ інакше, точніше – не бачать його зовсім. Це була прогулянка у темряві, під час якої хлопці та дівчата покладалися на всі свої почуття, крім зору. Після виставки настає легке переосмислення. Починаєш замислюватися про те, що бачити – це добре, а не бачити – це якось дуууже, дуже-дуже погано. Хлопці і дівчата після виставки виходили з купою вражень і водночас глибоко зануреними у свої думки. Поїздки до Дрездена та Відня також не залишили байдужим жодного! Архітектуру та атмосферу цих міст навряд чи можна передати словами. Завжди було смішно чути 47 фотоапаратів наперебій, бачити, як народжуються все нові й нові селфі. І звичайно, шалено приємно було спостерігати за тим, як хлопці та дівчата стають справжніми друзями… або навіть командою! Ми ж із Глібом спрацювалися на п’ять із плюсом, хотіла б дуже подякувати йому за неоціненну підтримку та допомогу в будь-яких ситуаціях. Без нього вже дуже важко уявити ці два місяці. Взагалі дуже дивно, що за такий короткий термін ми всі так звикли один до одного, що сльози почали литися вже на випускному вечорі, на кораблику, де начебто панували нестримні веселощі. Влтава ще довго пам’ятатиме наші танці на верхній палубі, наші пісні та ту неймовірну енергію, якою ми змогли заразити навіть людей, які махають нам із мостів. Було шкода розлучатися з хлопцями та дівчатами, але нас гріє надія на те, що вони обов’язково повернуться! Після того, як усі поїхали, стало якось сумно та порожньо, але ми підтримуємо зв’язок із багатьма своїми студентами. Вже плануємо майбутні зустрічі тут, у Празі, спілкуємося на різні теми як старі добрі друзі. І мені здається, що це дорогого варте. «Канікули в Чехії 2014» безперечно вдалися! І я дуже вдячна хлопцям та дівчатам за незабутнє літо та непередавані відчуття.

Відео про Канікули в Чехії 2014