Студентка Карлового університету про те, як стати учасником художнього процесу

Таня Колотуша приїхала до Праги з Києва, щоб працювати із сучасним мистецтвом. У магістратурі Карлового університету вона отримає необхідні знання в галузі історії мистецтва, теорії та художньої критики, а також можливість участі у міжнародних кураторських проектах.

Про переїзд до Чехії, вступ до Карлового університету та свої інтереси в дослідженні, практиці та популяризації мистецтва Таня розповіла редактору блогу GoStudy.

«У 16 років мені було страшно переїжджати»

Я приїхала вчитися до Чехії, тому що це економічно вигідний варіант. В англомовних країнах дуже дорога освіта, а в державному виші Чехії навчання чеською мовою безкоштовне. З таким розрахунком – вступати до державного вишу – я і їхала.

Взагалі я хотіла їхати до Чехії ще після 11 класу. Але тоді батьки вирішили, що я ще мала. У 16 років мені і самій було страшно переїжджати. Ми вирішили, що я повчуся в Україні ще хоча б рік. Але я вступила на «Культурологію» в Києво-Могилянську академію, яку я вважаю найкращим вузом України, я не захотіла кидати цю освіту і провчилася там усі 4 роки бакалаврату.

Останній рік навчання в університеті мені випала можливість працювати у музеї. Мені дуже сподобалася робота з мистецтвом, а саме – із сучасним мистецтвом. Я вирішила спробувати себе саме у цій сфері, тому в Чехії я вступала на історію мистецтва.

«Я бачила чеську культуру зсередини»

Перед тим, як ухвалити остаточне рішення про переїзд, я вирішила відвідати Чехію – подивитися, чи сподобається мені країна. Я знайшла дуже хорошу літню волонтерську програму, за якою я оплачувала тільки проїзд. Програма була не в Празі, а в маленькому містечку Олешниці недалеко від Брно.

Туди з’їхалися волонтери з різних країн навчати чеських дітей англійської мови. Тож я бачила чеську культуру зсередини. В Олешниці мені було дуже комфортно.

А ось Прага мені тоді не сподобалася. Все тому, що перед приїздом до Праги два з лишком тижні я провела в маленькому містечку з населенням півтори тисячі людей. Там було все маленьке і миле, і я дуже швидко звикла до спокою та комфорту, якого у мене ніколи раніше не було – адже я жила в Києві, і коли після Олешниці я опинилася в Празі, на мене сильно тиснули натовпи туристів, я буквально не бачила міста.

Брно, друге місто Чехії, тоді мені сподобалося більше. На мовні курси GoStudy я збиралася їхати саме туди. Але через те, що мені на місяць затримали візу, я пропустила початок навчання в Брно. Мені запропонували поїхати до празького центру, де є курси з листопада. Цікаво, що зараз я, навпаки, не хочу їхати з Праги, мені тут дуже подобається.

Історія мистецтв у Карловому університеті

У Карловому університеті «історію мистецтв» можна вивчати на філософському факультеті і на католицько-теологічному. В останньому програма називається «історія християнського мистецтва», але суть та ж. Різниця тільки в тому, що на католицько-теологічному не вивчається мистецтво античності. Така у факультету позиція, при цьому зрозуміло, що всі студенти мистецтво античності знають, адже без нього далі нікуди не підеш.

Викладацький склад при цьому на обох факультетах практично однаковий. Різниця полягає в тому, що філософський факультет – великий і престижний, а католицько-теологічний у рази менший. На мій погляд, це плюс – у маленькій групі складаються зовсім інші стосунки з викладачами та навчатися я вступила на обидва факультети і ще розмірковую, який обрати.

«Я нічого не знала про чеське мистецтво. Це було експрес-навчання»

Вступний іспит до магістратури на історію мистецтва – це співбесіда з чотирьох тематичних блоків: «Історія європейського мистецтва», «Історія чеського мистецтва», «Методологія історії мистецтва» та «Проект магістерської роботи». Тобто ніякої специфіки немає. Абітурієнт має прийти і знати все, а знати все, звісно, ​​неможливо.

Чесно, я навіть не знаю, як мені вдалося вступити. Коли я приїхала до Праги, я нічого не знала про чеське мистецтво. Це було експрес-вивчення. Я жила в супер-режимі: бібліотека, мовні курси, домашні завдання, бібліотека.

Я дуже довго шукала людину, яка б могла допомогти мені підготуватися. Мій викладач чеської мови в GoStudy Володимир Новак сам закінчував філософський факультет Карлового університету і порадив свою знайому, яка вивчала історію мистецтва. Її консультації мені дуже допомогли.

На іспиті комісія в першу чергу хотіла слухати мене, я їм розповіла, як я працювала з мистецтвом у Києві. Мене розпитували про українське мистецтво, просили проводити паралелі з чеським. Також ставили питання з книг з мого списку вивченої літератури з історії мистецтва. Тобто питали вони все, що могли.

Зараз актуальніше реакційне мистецтво

Темою своєї магістерської роботи я обрала відображення соціально-політичної ситуації в сучасному українському мистецтві. Звісно, ​​одразу ж я сказала комісії, що це виключно дослідницька робота, і я не висловлюю в ній своєї політичної точки зору.

Мені цікаві видозміни політичного мистецтва, те, як швидко воно може реагувати на будь-які соціально-політичні ситуації. Зараз щось відбувається – і одразу йде реакція у сфері мистецтва. Якщо ми раніше говорили про те, що мистецтво попереджає якісь події , то зараз актуальніше говорити про реакцію мистецтва. На реакційному мистецтві я б і хотіла зосередитися в магістратурі. Приємно, що комісія добре сприйняла мою тему.

Я дуже рада, що вступила. Карлів університет відправляє студентів на різні стажування за кордоном. Сподіваюся, я зможу використати можливості, що відкрилися переді мною, по максимуму.

У 2014–2015 навчальному році до магістратури філософського факультету Карлового університету на спеціальність «Історія мистецтва» було подано 83 заяви від абітурієнтів, було прийнято 25 осіб.

Важливо правильно говорити про мистецтво

Я б хотіла працювати у сфері сучасного мистецтва. Як варіант – куратором. Мені дуже подобається працювати з художниками. Не сперечаюся, сьогодні є дуже багато авторів, які користуються «вигодами» сучасного мистецтва. Не все, що створюється, цікаве та високої якості. Але є справді дуже талановиті художники.

Ще мені цікава сфера освіти. Мистецтво погано вивчається в школах. Проте це найважливіша частина навчання, що розвиває. Можливо, мені було б цікаво спробувати зробити його популярнішим. Адже проблема не тільки в тому, що про мистецтво мало розповідають, а й у тому, як про нього розповідають. Вважаю, якщо правильно говорити про мистецтво, воно може стати цікавішим.

У «справжню педагогіку» я навряд чи пішла б. Не можу уявити, щоб я викладала в якихось інститутах, система на мене тисне. Мені ближче формат відкритих лекцій, дискусій, літніх шкіл.

Вивчати мистецтво в Чехії дуже цікаво

Раніше, коли я вивчала загальну теорію мистецтва, і, наприклад, читала про готичний храм, я могла лише дивитися книжкові ілюстрації. Тепер я можу піти подивитися на Собор Святого Віта, побачити на власні очі схеми готичних конструкцій. Звичайно, це дуже цікаво.

Також у порівнянні з Україною в Чехії на набагато вищому рівні організований музейний простір. Хотілося б на час навчання знайти роботу в одній із празьких галерей. Наприклад, з великим задоволенням я відвідую Велетржні Палац, відділення Національної галереї, де зібрано мистецтво XX та XXI століття. Сама будівля галереї прекрасна, це одна з перших у Празі будівель у стилі функціоналізм.

Випускники магістратури спеціальності «Історія мистецтва» Карлового університету мають систематичні та глибокі знання в галузі історії європейського та чеського мистецтва. Вони працюють у музеях та галереях, міжнародних організаціях, органах державного управління, що займаються охороною культурної спадщини, підтримкою та пропагандою сучасного мистецтва, у тому числі на рівні міністерства культури.