Фіналістка «Міс ВШЕ» Наталія Гонта про конкурс краси, навчання у ВШЕ та чеський гумор

Випускниця GoStudy Наталія Гонта – одна з найкрасивіших та найрозумніших студенток Вищої школи економіки в Празі. Після наших курсів Наташа вступила на факультет менеджменту ВШЕ у чеському містечку Йіндржихув-Градець. Але за рік вирішила перевступити на факультет підприємництва у Празі.

Почавши навчатися у Празі, Наташа взяла участь у конкурсі «Міс ВШЕ» та пройшла у фінал. Про конкурс, який, крім іншого, відкриває їй можливість проходження професійного стажування за кордоном, та своє навчання у ВШЕ Наташа розповіла читачам нашого блогу.

Добре, я ризикну, я переїду

Через те, що у нас у Казахстані процес отримання віз дуже складний, я приїхала на курси не у жовтні, а у грудні. Відповідно, мову я вивчала 5 місяців. Я збиралася вступати за напрямом «Право», але зіткнулася з тестами SCIO, і, звичайно, знань мови, отриманих за кілька місяців, мені не вистачило.

Не знаю, як так вийшло, але одна заява в мене була у ВШЕ, на факультет менеджменту. Коли я її подавала, я не знала, що цей факультет знаходиться не в Празі, а в іншому місті – Йіндржихуві-Градеце.

Але я поїхала туди на вступні іспити. І університет мені дуже сподобався, ставлення до студентів там дуже доброзичливе. Я подумала: добре, я ризикну, переїду.

Коли я виїжджала, мене знало все місто

В результаті я прожила в Йіндржихуві рік. Коли я звідти від’їжджала, мене знало абсолютно все місто. Воно дуже маленьке, і там багато студентів. Усі один одного знають, усі один одному допомагають. Професори тебе знають у вічі. Ви йдете містом і кожен спитає: Ahoj Natalko, jak se máš?

Але мене це місто ставило у рамки. Бери участь тут, там, а більше нічого немає. Уявляєте, ви завжди знаєте, чим займатиметеся. Наприклад, щовівторка – вечірка в тому самому місці.

Я написала листа декану з проханням перевестися до Праги, але він мені відповів, що переведення між факультетами не можливе, зате для мене можуть зробити виняток і я можу подати заяву (хоча термін їх подачі вже минув) і заново вступити. Я швидко закрила сесію та приїхала вступати до Праги. Вступні іспити я склала.

Я б у такому конкурсі брала участь щодня

Я вступила до Факультету економіки підприємства на спеціальність «Економіка підприємства та менеджмент». Переїжджаю до Праги, і мені дівчатка, мої сусідки, кажуть: ось нам роздали якісь листочки буде «Міс ВШЕ». Я зайшла на сайт, все подивилася. Минулого року російська дівчинка Єлизавета стала першою віце-міс ВШЕ. Я подумала, що якщо вона пройшла, то іноземцям можна брати участь, і зареєструвалася. Мені написали, що кастинг пройде у Жижківській телевежі. А я до цього там жодного разу не була, і вирішила одразу двох зайців вбити.

Усього зареєструвалося сто дівчат, ми всі познайомилися, кастинг пройшов у дружній обстановці. Всім дівчаткам, які прийшли, подарували квитки на концерт чеської групи.

Після кастингу я приїхала додому, і буквально за 20 хвилин мені зателефонували, сказали, що я у фіналі, і запросили на примірку сукні. Усього відібрали десять дівчат. Нас привезли до салону. Дівчатка всі дуже доброзичливі, ми сміялися, обирали, кому що личить. Я б у такому конкурсі брала участь щодня. Нафарбували, зробили зачіску, на фоні Праги сфотографували.

Для мене найголовніше – можливість стажування за кордоном

Міс ВШЕ обирають судді, чоловік 15–20, серед них Міс Чехія Моніка Леова, минула Міс ВШЕ, віце-міс ВШЕ, спонсори. Головний приз – автомобіль FIAT, який надається на півроку.

Але для мене найголовніше – можливість стажування за кордоном. Минулого року Міс ВШЕ та віце-міс ВШЕ їздили на стажування до Брюсселя. Для мене дуже важливо здобути такий досвід під час навчання, попрацювати за кордоном, розвивати свою англійську.

У ВШЕ весь час щось проходить

До нас постійно хтось приїжджає із лекціями, організовуються додаткові курси. Я навіть не встигаю за всім стежити. Нині, наприклад, я записала собі курс «Навички комунікації». Я захоплююся психологією, тож мені цей курс цікавий. Викладач дає нам дуже життєві приклади, справді передає свої знання.

Ще у ВШЕ проходить конкурс «ВШЕ шукає таланти», але часу там брати участь у мене, напевно, вже не вистачить. Робота (Наталія викладає російську мову чеським дітям – прим. ред.), навчання, конкурс займають багато часу. Але взагалі мені дуже подобається, що в чеських вишах можна самій складати розклад. Тобто, якщо хочеш підробляти, займатися спортом, тобі на все вистачить часу. І в самому університеті створено всі умови для того, щоби ти навчався.

Викладачі – практики

Викладачі нам багато дають зі своєї практики. «Коли я працював в Англії, то був такий випадок, вирішували ми його так». Мій улюблений предмет – підприємництво у сфері малого та середнього бізнесу. Там не викладач веде заняття, а ми самі. Ми готуємо презентації – наводимо приклад критичної ситуації у фірмі та представляємо її вирішення. Завдання – скласти план та презентувати його всім співробітникам.

Великим плюсом є те, що на уроках у нас завжди чай, кава, різноманітні смаколики. Атмосфера неформальна, але водночас студенти самі ставлять один одному оцінки. Враховується абсолютно все: як я виглядала, чи цікаво розповідала, чи дізналися мої одногрупники від мене щось нове, чи мої приклади були пізнавальними, чи зможуть вони їх використати в майбутньому. Причому одну презентацію ми робимо чеською, а другу англійською. Як каже наш викладач, нині без англійської нікуди. Загалом педагоги нас постійно підштовхують до того, що треба розвиватися, йти далі, вивчати нові мови.

Мені не важко було інтегруватися

Мені не важко було інтегруватися в чеське суспільство. Звичайно, коли ви навчаєтесь на курсах, дуже важко знайти знайомих чехів. Я не знала, де їх шукати, і був бар’єр говорити з людьми: а раптом неправильно, а раптом акцент. Але потім кажеш собі, що треба це подолати та долаєш.

Велике спасибі моїм вчителям пані Катержині та пані Яні за те, що вони нас навчали не лише літературним словам, а й розмовної мови. Якщо говорити літературно, чехи одразу зрозуміють, що ти не своя.

А взагалі, у чехів тільки маска така, що вони неприступні, а вони такі ж: «пішли туди, пішли сюди, давай з’їздимо до міста». Залишилося лише звикнути до чеського гумору. Мені інколи дуже складно його розуміти. Правда, відрізняється від нашого.