Лабораторні роботи у VŠCHT

Перший семестр я, проходячи повз відкриті двері деяких лабораторій, мимоволі сповільнювала крок і затаювала подих… Вигляд зайнятих, зосереджено працюючих студентів у білих халатах, блиск хімічного посуду, шум апаратури, «аромати» і, зрештою, сама думка про те, що ось-ось і ти перейдеш від теорії до практики, напевно, не залишають байдужим жодного першокурсника VŠCHT.

Першими лабораторними для мене, як і для більшості студентів, були LACh I (Лабораторія неорганічної хімії 1). Протягом семестру через LACh проходить 3 потоки (т.зв. turnus) студентів. Кожен турнус триває 5 тижнів. Один день на тиждень (з 8.00 до 18.00) студенти проводять у лабораторії. На своє велике щастя, я потрапила в перший потік. Чому на щастя? Бо чим далі, тим складніше — другий турнус уже збігається за часом із першою хвилею заліків з таких предметів як математика, фізика та органічна хімія, а відповідно, і часу на підготовку до тестів буде в рази менше.

Половина першого дня у лабораторії була присвячена організаційним моментам.

Для початку нас розподілили по лабораторіях і дали підписати необхідні документи на питання нашої поінформованості в тому, що робота має бути небезпечною. Після чого нам представилася лаборантка, яка відповідає за цілу лабораторію, і помічники, які відповідають безпосередньо за нас, і перебували з нами протягом усього часу лабораторних.

Треба зауважити, що в лабораторіях не діє стандартна система вибору викладачів, як на інших предметах, і ми до останнього моменту не знали до кого з помічників потрапимо, а від цього, чесно кажучи, багато залежить. Потім ми отримали ключі від столів у лабораторії, і від шафок зовні – адже в лабораторію можна брати тільки необхідні речі, і, звичайно, програму наших лабораторних занять (LACH1-program-cz). Після цього була перевірка посуду в столах, повторення техніки безпеки та знайомство з обладнанням.

Так пролетів час до обіду. Зате після нього почалася справжня робота.

А почалася вона, як і всі лабораторні, з тесту. Вступні тести складалися з двох частин – теорії та розрахунків. Не написати 2 рази одну з частин на достатню кількість балів означало залишити лабораторію, з можливістю записати цей предмет на повторення лише через рік. Звичайно, що на кожен тест давалася лише одна спроба. Так що стрес був ого-го! І, на жаль, до кінця дійшли не всі студенти.

Заключний тест писався вже поза лабораторією і на нього, на відміну від вступних тестів, давалися 3 спроби.

Після підтвердження теоретичних знань можна було приступити до практики. Одне із суворих правил – жодної колективної роботи. Благо, маючи програму занять, до кожної лабораторної можна (і треба!) було підготуватися вдома. Зараз з упевненістю можу сказати, що час, проведений у лабораторії, не був витрачений даремно і перетворився на дорогоцінний досвід завдяки саме цій самостійній роботі та постійному відчуттю відповідальності.

За постійною підготовкою, проведенням дослідів, здаванням продуктів та протоколів, я й не помітила, як пролетіли 5 тижнів.

Кінець останнього лабораторного дня було відведено на прибирання та здачу робочих місць, і підрахунок «втрат» у посуді — всі розбиті склянки довелося сплатити. Після чого ми отримали підтвердження від лаборантки, з якими вирушили на заключний тест.

Нарешті в індексі красується перший залік і можна зітхнути з полегшенням. Хоч за  LACh I дають несправедливо мало (всього 3) кредити, а зсередини все ж таки розпирає гордість! Ще одне випробування пройдено! І це коштувало всіх витрачених на нього сил та нервів!

Ася, студентка Хіміко-технологічного інституту у Празі