З ВШЕ у Празі до бізнес-школи у Стокгольмі

Факультет управління підприємством Вищої школи економіки у Празі має акредитацію найкращих європейських бізнес-шкіл EQUIS. Для студентів наявність у факультету престижної акредитації означає можливість безкоштовно їздити за обміном у головні бізнес-школи світу.

Випускник наших річних курсів, студент ВШЕ Сергій Тімашевський провів семестр у Stockholm Business School. Про поїздку за обміном до Стокгольма та бізнес-школу Вищої школи економіки в Празі з Сергієм поговорила редактор блогу GoStudy.

Ти закінчуєш бакалаврат Вищої школи економіки у Празі. Чи задоволений ти здобутою освітою? Як оцінюєш бізнес-школу ВШЕ?

Я їхав до Чехії, щоб здобути європейську освіту, яка дасть мені можливість поїхати кудись у Європу далі. За цим я сюди приїхав, і це я тут отримаю.

Нещодавно бізнес-школа ВШЕ отримала акредитацію як одну з найкращих бізнес-шкіл у Європі. Але я поки що можу порівняти навчання в Чехії лише зі Швецією. У порівнянні зі Швецією Вища школа економіки в Празі – це консервативніша, традиційна економічна освіта. Ми проходили предмети за стандартним планом – мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємства, бухгалтерський облік тощо.

Навчальна програма у ВШЕ більше орієнтована на величезні компанії, тебе заточують під менеджера великої компанії, навчають, як функціонують механізми компанії загалом.

А у Стокгольмі?

У Стокгольмській бізнес-школі навчають нововведень, які з’являються зараз. У Швеції найбільше виникає стартапів. Всі передові практики, які тільки з’являються, вони намагаються досвідченим шляхом перевірити, і, якщо вони працюють, швидше почати викладати.

Щоб навчити побудові стартапу з нуля, потрібно і навчальний процес збудувати трохи інакше. Заняття у Стокгольмській бізнес-школі не діляться на лекції та семінари. Викладач приходить, розповідає матеріал і потім ви у групах над цим матеріалом працюєте, обговорюєте.

До Стокгольмської бізнес-школи спеціально запрошують лише людей із практики. Насамперед, коли ти приходиш на предмет, викладач розповідає: я працював там, починав із такими проектами, зараз є тим.

Яка ситуація з практичною складовою навчання у празькій ВШЕ?

Викладачі-практики є, але їх набагато менше, переважно наші педагоги з академічного середовища. Проте якщо студент має бажання, то ВШЕ без проблем допоможе написати диплом для якоїсь компанії, з’єднає з партнерами.

Я писав диплом про чеські стартапи. Мені потрібно було знайти стартапи, що виникли в Чехії, взяти інтерв’ю у творців. На це все у ВШЕ є бізнес-інкубатор, який допомагає підприємцям-початківцям. Мене зв’язали із молодими підприємцями.

Застосування на практиці знань у ВШЕ, звісно, ​​є. Інший момент, що ті знання, які я мав застосувати у своїй дипломній роботі зі стартапам, я отримав саме у Швеції.

Усі кажуть, що у ВШЕ у Празі вчитися важко. Де тобі було складніше – у Празі чи Стокгольмі?

У Стокгольмі було набагато складніше. Точніше від тебе вимагали інших речей. У ВШЕ у Празі потрібне розуміння, як працює підприємство, щоб ти розумів цілу картину і як усі механізми працюють між собою.

У Стокгольмі більший простір для розвитку творчої складової особистості. Я вивчав такі предмети, як «Інновації в бізнес-моделях», «Як розпочати власну компанію: від бізнес-ідеї до реалізації», «Від ідеї до бізнесу, що працює в охороні здоров’я».

На заняттях давали бали за активність. Приходили фахівці ззовні та з ними проводилися кейс-стаді. Нам давали матеріал, ми його вивчали і на цій основі проходили дискусії із фахівцями. Крім цього, треба було здати фінальний проект, до кожного заняття потрібно було готувати частину цього проекту. Завантажували на повну.

Вважається, що до студентів Erasmus в університетах більш лояльне ставлення.

Так, багато хто не за навчанням їде. Скрізь звикли, це стало стереотипом. Але я б не сказав, що в Стокгольмській бізнес-школі було різне ставлення до шведів і тих, хто приїхав Ерасмусом, ми всі займалися разом.

Чи відрізнявся сам процес навчання?

Так, у Швеції інша концепція іспитів та вивчення предметів. Один семестр ділиться на чотири чверті, у кожній чверті студенти проходять по три-чотири предмети. Тобто за семестр студенти вивчають по 12–15 предметів.

Кожну чверть ти звітуєш, закриваєш предмети і починаєш вивчати наступн іМені здається, це зручніша схема, ніж вчити 10 предметів протягом 4 місяців і потім їх разом складати.

Навчання переважно побудовано на груповий роботі?

У зв’язку з тим, що на вивчення предмета дається лише місяць, ти змушений і в групи частіше збиратися, і сам більше працювати.

Оскільки я займався у групі, в якій було багато іноземців за обміном, нам усім хотілося спілкуватися. У зв’язку з цим ми мали більш активну спільну роботу, ніж, наприклад, на семінарах у Вищій школі економіки в Празі.

Будь ласка, поділися практичною інформацією: як студент Вищої школи економіки в Празі може поїхати за обміном. Які пропонуються країни, як відбувається відбір учасників?

ВШЕ пропонує для поїздок за обміном понад 100 країн. Конкурс є: із 1000 тих, хто подав заявку, поїде 300. В одну країну відправляють по 1–2 особи.

Є конкурс за країни. Найбільшою популярністю користуються Японія, Америка, Канада, Франція. У ці країни найбільший конкурс. Якщо поїхати до Польщі побажає 5 осіб і поїде 4, то до Америки з 40 оберуть 2–3.

Коли ти подаєш заявку, потрібно обрати 6 країн у порядку зростання пріоритетів. Під час відбору враховують успішність, результат тесту з англійської мови та участь у програмі Buddy (допомога іноземному студенту в адаптації у Празі). За успішність можна було отримати 100 балів, за тест з англійської – 30 та за Buddy – 10. Про програму Buddy я дізнався пізно, коли вона давно пройшла. Вона надавала вагому перевагу і для багатьох виявилася вирішальною під час розподілу країн.

Якою була стипендія, як було організовано проживання?

Вчитися до Стокгольма я поїхав на 4,5 місяці. Стипендія складала 500 євро на місяць. Рівень цін у Стокгольмі високий та стипендія насилу покрила проживання.

Мені дали контакт на організацію, яка займається розселенням усіх студентів Стокгольма. Я жив у гуртожитку для студентів, біля центру, мій сусід був з Великобританії.

Студентські організації влаштовували для нас різноманітні вечірки, спортивні, творчі заходи. Заходів насправді було багато. Не всі приїжджі студенти з цією бурхливою активністю встигають навчатися.

Чи можливо було знайти підробіток?

Знайти роботу іноземцю у Стокгольмі буде важко. Незважаючи на те, що всі розмовляють англійською мовою, шведська хоч на якомусь рівні потрібна.

Для шведів надається велика підтримка під час пошуку роботи, в університеті навіть є спеціальний центр допомоги у працевлаштуванні. Я подумав, чому б не підробити і сходив до цього центру. Мені сказали: якщо шведську ти не знаєш і приїхав на 4 місяці, тобі дуже важко буде щось знайти, не те що щось пристойне, взагалі хоч щось.

Чи була можливість почати вивчати шведську мову?

Так, бажаючі студенти з Ерасмусу мали можливість вчити шведську і отримати за неї кредити.

Які маєш плани на магістратуру?

До магістратури я збираюся поїхати до іншої країни. Швеція зіграла свою роль у тому, що я ухвалив це рішення.

ВШЕ – найкраща бізнес-школа у Чехії, я отримаю тут титул бакалавра і хочу рухатися далі. Розглядаю Іспанію. У ВШЕ, крім англійської, обов’язковою є друга мова, я вчив з нуля іспанську і зараз уже володію нею на хорошому рівні.