Погляд на міграцію студентів колишнього посла та сьогоднішнього депутата Парламенту ЧР

У Сенаті Парламенту Чеської Республіки 4 червня 2015 року відбулася міжнародна конференція «Міграція студентів до Чеської Республіки 2000–2015: історія та перспективи».

Публікуємо доповідь Мілана Шарапатки (Ing. Mgr. Milan Šarapatka, Ph.D.), депутата Парламенту ЧР.

Шановні пані, шановні добродії,                                                                             хочу подякувати організаторам за можливість виступити на конференції, присвяченій студентській міграції.

Досить велику частину свого життя я присвятив дипломатії, 14 років виконував функції посла. За час свого проживання за кордоном я неодноразово зустрічався з іноземцями, які колись навчалися у Чеській Республіці. В основному це були пані та панове старшого віку, які навчалися у нас ще під час соціалізму. Звичайно, це завжди були дуже приємні зустрічі, проте шкода, що молодих випускників чеських вишів я так часто не зустрічав.

Вважаю, що у Чеській Республіці були сильні традиції навчання іноземних студентів.

Зарубіжні студенти їздили до нас, починаючи з 50-х років минулого століття. Чехословаччина була однією із трьох соціалістичних країн, які заснували спеціальні університети – у нас він називався Університет ім. 17 листопада. Стипендії ми видавали сотням студентів.

У 90-х роках, коли я працював в Індонезії, ситуація дуже змінилася – ми стали виділяти дуже мало стипендій. На Індонезію припадало дві-три стипендії на рік, і здебільшого це були стипендії для докторантів. Але в докторантах були зацікавлені всі країни, тобто докторанти могли обрати, куди вони можуть поїхати – до США, Великої Британії чи Франції. Мало хто обирав Чеську Республіку. Таким чином і невелика кількість стипендій часто залишалася не використаною. Стандартні ж стипендії на навчання у бакалавраті чи магістратурі ми практично не надавали. Щоб якось вплинути на ситуацію, ми організували співпрацю безпосередньо між університетами: Чеський технічний університет посилав своїх студентів до Технологічного університету в Бандунг, індонезійські студенти їздили до нас.

Вважаю, що проблематику студентської міграції ми дуже недооцінюємо, ми даємо дуже мало стипендій. На мій погляд, успішний іноземний випускник чеського університету для нас навіть важливіший за посла, він може зробити для Чехії набагато більше.

У Парламенті я є членом комітету з економічної політики та комітету із закордонних справ, займаюся питаннями міграції, питаннями ісламізму тощо. Впевнений, що міграція студентів та ця проблематика мають багато точок дотику.

Вважаю, що наша політика має бути активною, ми не можемо пасивно чекати, хто до нас приїде, кого до нас принесе вітром війни чи кого до нас визначить Брюссель. Ми повинні самі створювати умови для тих іноземців, яких ми хочемо бачити в себе.

Те, що Україні ми надаємо лише 40 стипендій на рік (і це ще через приватні фонди) абсолютно не прийнятне. Нині, коли в Україні та в деяких інших країнах точаться конфлікти, ми маємо пропонувати сотні чи тисячі стипендій. Адже це можливість привезти до Чеської Республіки освічених та перспективних молодих людей. Можливо, вони знайдуть у нас новий будинок, сприятимуть зміцненню нашої економіки, нівелюванню негативних демографічних тенденцій тощо. На мою думку, 80% з них може залишитися в Чехії, знайти тут нове життя.

Я часто зустрічаю іноземців, які здобули освіту в Чехії, зараз у них тут бізнес, вони дуже успішні. Я категорично не згоден із позицією Міністерства внутрішніх справ, згідно з якою ми маємо зосередитися на студентах платних відділень.

Іноземні студенти можуть зробити внесок у розвиток Чехії, що в десятки разів перевищує вартість їхнього навчання.

Конференцію було організовано заступником голови Сенату Парламенту ЧР Зденеком Шкромахом за експертної підтримки Go Study Group s.r.o.

(Відео з конференції чеською мовою, можна включити російські субтитри)