Професійна кар’єра іноземного випускника у Чехії

У Сенаті Парламенту Чеської Республіки 4 червня 2015 року відбулася міжнародна конференція «Міграція студентів до Чеської Республіки 2000–2015: історія та перспективи».

Публікуємо доповідь Елтая Ділбазі (Mgr. Eltay Dilbazi, PhD.), випускника Масарікова університету, керівника Центру каспійських досліджень Карлового університету.

Я приїхав до Чехії з Азербайджану в 1999 році за стипендією уряду Чеської Республіки для громадян країн, що розвиваються. Про можливість навчатися за стипендією за кордоном я дізнався, будучи студентом першого курсу історичного факультету Бакинського державного університету.

Зацікавившись питанням здобуття вищої освіти в Європі, в Міністерстві освіти Азербайджану я отримав інформацію, що стипендіальні програми для іноземців пропонує низка країн, серед них Чехія, Словаччина, Угорщина, Кіпр. Я зупинився на Чехії – мої родичі приїжджали сюди як туристи, і Чехія мені здавалася країною перспективною щодо вищої освіти.

Стипендія чеського уряду виплачувалася мені щомісяця протягом навчання у Чехії та покривала необхідні витрати на життя та навчання. За стипендіальною програмою перший рік я проходив мовну та спеціальну підготовку при Карловому університеті. Ми жили в Подебрадах, вивчали чеську мову, готувалися до вступу до вишів.

Маю зізнатися, що з першого разу вступити саме туди, куди я хотів – а саме на факультет соціальних досліджень Масарікова університету, – мені не вдалося. Тоді я поїхав отримувати економічну спеціальність до приватного університету в Угерську-Градішті, вирішивши наступного року знову вступати до Масарікова. З другої спроби мені вдалося пройти конкурс на спеціальність «Політологія та міжнародні відносини» Масарікова університету.

Так, я навчався паралельно у двох чеських вишах, і обидва успішно закінчив. В університеті в Угерську-Градішті я здобув титул бакалавра, а в Масаріковому після закінчення бакалавра продовжив навчання в магістратурі. Мене цікавила проблематика енергетичної безпеки Каспійського регіону, і я вступив до докторантури Масарікова університету, де працював над дисертацією на цю тему. Повинен сказати, в університетах Чехії переді мною відкрилися можливості для науково-дослідної діяльності на міжнародному рівні. Масаріков університет тісно співпрацює з великою кількістю наукових інститутів та організацій за кордоном. І я, будучи студентом докторантури, брав участь у наукових конференціях у всьому світі, публікувався у міжнародних журналах. Звісно, ​​у Чехії я також навчився розуміти інші культури, спілкуватися з іншими людьми.

Під час навчання в докторантурі я паралельно провадив спільні чесько-азербайджанські проекти. У Чехії працюють великі виробничі компанії та багато цікавих можливостей для кар’єри. Дуже корисний та потрібний мені досвід я отримав у будівельній компанії ŽS Brno (зараз OHL ŽS). ŽS Brno виграла тендер у Баку на будівництво доріг, і я поїхав на рік до Баку як представник чеської компанії. Відрядження до Баку відповідало і моїм дослідницьким інтересам – я паралельно збирав матеріали для дисертації, працюючи у Державному нафтовому фонді Азербайджанської Республіки.

Як студент докторантури, за підтримки посольства Азербайджану в Чехії я ініціював відкриття при Масаріковому університеті Центру каспійських досліджень. Метою ставили розвиток взаємовідносин між академічними колами Чеської Республіки та Азербайджану, підтримку вивчення в Чехії історії, культури та мов Каспійського регіону.

Коли після захисту дисертації я переїхав до Праги, ми перевели Центр каспійських досліджень до Карлового університету. Наразі центр працює при Інституті Близького Сходу та Африки філософського факультету Карлового університету. Ми маємо гарний професорський склад, щокварталу ми випускаємо інформаційні бюлетені, готуємо матеріали для Міністерства закордонних справ ЧР, щорічно організуємо у Празі велику конференцію з міжнародними гостями. Центр каспійських досліджень також проводить у Чехії культурні акції, відкриті лекції, виставки. За підтримки посольства ми підготували та видали граматику азербайджанської мови. Наразі планується видання перекладу «Швейка» на азербайджанську.

Я також викладаю на філософському факультеті Карлового університету. Один із моїх курсів – реалії Азербайджану. Зі студентами ми вивчаємо енергетичну проблематику Азербайджану, культуру, соціальне життя.

Я бачу, що іноземні студенти добре володіють чеською мовою, інтегруються. У мене теж проблем із інтеграцією у Чехії не було. Ще студентом я працював як з чеськими, так і з міжнародними компаніями. Я завжди мав багато друзів серед чехів. Також зазначу, що серед моїх студентів були студенти з Азербайджану, які після закінчення магістратури в Чехії повернулися на батьківщину – і зараз там працюють на дуже хороших позиціях. Зв’язки із Чехією не обривають. Знаю, що деякі беруть участь у дипломатичних зустрічах.

На мій погляд, хоча ми й говоримо про тенденцію збільшення кількості іноземних студентів у Чехії, потенціал не розвинений у тому обсязі, якого можна було б очікувати. Звичайно, зараз можливостей, як виїхати вчитися до Чехії, більше. Коли я сюди їхав 1999 року, ще не було спеціальних освітніх агенцій, можна було лише отримати урядовий грант. Нині варіантів набагато більше. Але мені здається, абітурієнтам з інших країн все ще не вистачає інформації щодо можливостей здобуття освіти в Чехії.

Коли я їхав до Чехії, я не очікував, що тут така сильна освіта, чудові бібліотеки, сучасні студентські гуртожитки. Як і раніше, іноземці в першу чергу розглядають варіанти поїхати вчитися до Англії чи Німеччини. Але якби інформація про Чехію як країну для здобуття вищої освіти була доступнішою, мені здається, будь-який батько захотів би відправити своїх дітей вчитися сюди. Принаймні я можу без жодного перебільшення сказати, що студентські роки в Чехії – мої найкращі.

Конференцію було організовано заступником голови Сенату Парламенту ЧР Зденеком Шкромахом за експертної підтримки Go Study Group s.r.o.

(Відео з конференції чеською мовою, можна ввімкнути російські субтитри)