Чужі університети, або Коротко про Erasmus

Навчання в університеті в Чехії означає можливість брати участь у програмі Erasmus – відкрити нову країну, розширити горизонти, вивчити іноземну мову, знайти нових друзів.

Коротко про те, що таке Erasmus і з яким підводним камінням стикаються чеські студенти, – у матеріалі Олександри Баранової для блогу GoStudy.

Некомерційна програма Євросоюзу, спрямована на обмін студентами та викладачами між різними країнами, була створена у 1987 році. Спочатку в ній брали участь усі країни-члени ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Македонія, Норвегія та Туреччина. Назвою своєю вона зобов’язана голландському вченому Еразму Роттердамському, який об’їздив багато європейських країн, бажаючи набути необхідних знань і досвіду. Слово Erasmus – це також абревіатура, що розшифровується як «Схема дії європейської спільноти для підвищення мобільності студентів університетів» (англ. European Region Action Scheme for the Mobility of University Students).

З 2014 року програму Erasmus було замінено програмою Erasmus+ – освітньою програмою Євросоюзу, розрахованою на період із 2014 по 2020 роки. Від початкового проекту вона відрізняється не сильно: охоплює тепер, зокрема, сферу спорту та гарантує надання фінансового кредиту на навчання у виші за кордоном.

Окрім оновленого Erasmus+, існує окрема програма Erasmus Mundus. Головна її перевага в тому, що вона доступна не лише європейцям і спрямована на підвищення привабливості вищої освіти в тих чи інших університетах, на підтримку молодих аспірантів, магістрів та викладачів. Як і у випадку з Erasmus тут передбачена стипендіальна підтримка.

Як подати заявку

Збираючись стати учасником програми Erasmus, слід враховувати кілька моментів. По-перше, на той час, як ви подасте заявку, ви повинні встигнути відучитися у своєму виші не менше двох років. По-друге, ваш бал повинен бути вищим за середній, встановлений вашим університетом – відмінникам взагалі всі карти в руки. По-третє, загальна тривалість перебування за кордоном як «ерасмусівець» не може перевищувати двох років: рік ви можете бути студентом, а ще рік – на робочому стажуванні. Нарешті, ви повинні добре володіти іноземною мовою – як мінімум, англійською, ще краще – і мовою тієї країни, куди ви збираєтесь (у деяких випадках останнє є обов’язковим).

Правила подання заявки слід уточнювати у вашому домашньому навчальному закладі, причому в кожному конкретному випадку схема дій та список необхідних документів може відрізнятися залежно від університету, до якого ви хочете потрапити. Наприклад, зведення правил щодо програми Erasmus для студентів Карлового університету можна знайти тут, всю іншу необхідну інформацію, пов’язану з навчанням, оформленням медичного страхування, віз та іншого – тут.

Як правило, в університетах проводяться семінари та зустрічі з приводу навчання за кордоном, на яких можна познайомитися з представниками навчальних закладів, які вас цікавлять, і отримати інформацію з перших рук. Там же можна послухати і виступи студентів, які вже випробували Erasmus, і зрозуміти, чи не помилилися ви з вибором країни та вишу, а також дізнатися про підводні камені.

На каміння це ви натрапите обов’язково, тому, займаючись організацією поїздки, розраховуйте в першу чергу тільки на свої сили і по кілька разів перевіряти ще раз інформацію, щоб випадково не опинитися в незнайомій країні без ряду потрібних документів, грошей або даху над головою.

Незважаючи на деякі відмінності в деталях, в цілому процес виглядає так:

• подання заявки (як правило, в електронній формі)                 Заявка включає мотиваційний лист, так що приготуйтеся пояснити, чому вас привабила перспектива навчання саме в Португалії чи Туреччині.
• проходження процедури відбору
  Він може проходити у кілька етапів: у рамках кафедри, у рамках цілого факультету чи вишу. Кандидати на навчання погоджуються і із закордонним вишем-партнером.
• збір та оформлення документів та організація поїздки
  Цим слід зайнятися, не відкладаючи на останній момент. Іншими словами, навіть якщо вам ще не було надано позитивної відповіді з приводу поїздки, ви можете попередньо проштудіювати всю необхідну інформацію щодо квитків на літак, житла, страховки, банківського рахунку («домашня» картка може легко влаштувати вам неприємний сюрприз у перший же день перебування на новому місці), транспорту, навчального процесу у виші, знайти у соціальних мережах майбутніх однокурсників і попросити їх розповісти про реалії вашого нового життя.
• отримання відмови/згоди у вашому виші
  У разі відмови обов’язково поцікавтеся причиною, якщо ви категорично не погоджуєтесь з рішенням, ви маєте право подати заяву з проханням про її перегляд.
• отримання відмови/згоди у вашому виші
  У разі відмови обов’язково поцікавтеся причиною, якщо ви категорично не погоджуєтесь з рішенням, ви маєте право подати заяву з проханням про її перегляд.
• від’їзд Хай живе нове життя!

Підводні камені

Повернемося до каверзів і прорахунків, які, незважаючи на всю вашу скрупульозність, можуть статися. Чого очікувати?

Стефан, студент факультету соціальних наук Карлового університету, який побував на Erasmus у Франції, розповідає: «Французи – надзвичайні бюрократи. Для того щоб оформити один папірець, вам знадобиться оформити ще п’ять, причому підписи на ці папірці ви збиратимете, бігаючи з одного кінця міста в інший. Більше того, все це відбувається дуже повільно – я ледве встиг зібрати всі потрібні документи вчасно (так-так, цим вам доведеться займатися не тільки вдома, звідси і вимога до знання мови – прим. автора).Оформлення банківського рахунку – також, як з’ясувалося, важлива річ. Я приїхав до Франції з чеською карткою, і з’ясувалося, що стипендія, яка мені належить, виплачуватиметься лише на карту французького банку. Як на зло, і чеська карта перестала функціонувати. Отже, якби не мав готівки, сидів би я перший тиждень на воді та хлібі».

До речі, про стипендію: той факт, що ви пройшли відбір і стали щасливчиком, який поїде за кордон, ще не означає, що ви можете розраховувати на стипендію, яка хоча б частково покриє ваші витрати.

«Я отримав стипендію далеко не відразу, принаймні точно не перед від’їздом з Чехії, – каже Стефан. – Бюрократичні тяганини знову дали про себе знати. До того ж грошей цих вистачало лише на те, щоб покрити витрати на житло, в моєму випадку – на кімнату у скромному гуртожитку. Заселившись, я виявив, що гуртожиток перебуває в стані ремонту, так що не у всіх кімнатах (включно з моєю) були встановлені віконні рами.Добре, що я за своєю похідною звичкою прихопив подушку та ковдру, та й до справжніх холодів було ще далеко, а я – людина дуже невибаглива». Можна було, звичайно, не ризикувати з гуртожитком і зняти квартиру чи кімнату, але ціни на оренду житла у Франції, особливо в Парижі, точно перевищують 400 з невеликим євро – приблизно на таку суму фінансової допомоги від вишу можна розраховувати.

Таким чином, однією стипендією від університету точно не обійдешся, тому варто заздалегідь подумати про те, щоб зібрати на поїздку або знайти собі підробіток.

«Я провела семестр у Норвегії, будучи студенткою третього курсу, – розповідає Ганна. – Думку про поїздку виношувала, починаючи з першого курсу, тому протягом двох років, навчаючись удома, активно підробляла, щоб мати хоч якісь заощадження. Жити в Осло неймовірно дорого, навіть якщо ти студент, і намагаєшся економити. Дякую моїм батькам – вони теж допомогли, знаючи, як для мене це важливо».

«Моя програма у Барселоні була не дуже напружена. Виїхала я туди на рік, тому приблизно через місяць, освоївшись, знайшла підробіток у ресторані неподалік квартири, яку ми винаймали з дівчатами. У гуртожитку було б дуже галасливо, а в Барселоні й так вистачає розваг, – каже Мартіна. – Працювала я, звичайно, неофіційно, але мене взяли без проблем, бо знаю кілька іноземних мов».

«Я – копірайтер-фрілансер, так що можу працювати будь-коли і звідки завгодно. Мене це дуже врятувало, коли я провела семестр у Шотландії: я могла не відволікатися від навчання і при цьому заробляти собі на життя», – ділиться Христина.

Неприємні сюрпризи можуть чекати і тоді, коли ти їх зовсім не чекаєш.

«На другому курсі магістратури я поїхала на пів року до Іспанії. Іспанської я не знала, тому записалася на англомовну програму, – розповідає Яна. – Ось тільки коли я приїхала, з’ясувалося, що працівники навчального відділу щось наплутали, і мене записали на програму іспанською мовою. Поміняти вже нічого не можна було. Можете собі уявити мій початковий шок і жах, але я взяла себе в руки, і через місяць вже цілком стерпно говорила іспанською і розуміла суть лекцій. Щоправда, на цей час про вільний час та розваги довелося повністю забути: після пар я штудіювала мову».

Мамо, я повернувся

Щоб уникнути зайвих проблем після повернення – пам’ятайте, що ви все-таки на солідний відрізок часу випадаєте з навчального процесу у рідному виші – оберіть час для поїздки так, щоб пропустити мінімум або хоча б мати можливість надолужити пропущене та залишити собі час для здачі ключових атестаційних робіт та написання диплома.

У європейських вишах діє так звана кредитна програма: кожен предмет оцінюється у певну кількість балів – кредитів, для успішного переходу з курсу на курс та закінчення потрібно набрати конкретну їх кількість. Обравши виш за кордоном, обов’язково поцікавтеся програмою та предметами, які вам доведеться там пройти, та погодьте цей план у навчальному відділі вашого вишу. Якщо ситуація складеться ідеально, то набрану кількість кредитів в Erasmus-виші вам можуть зарахувати вдома.

Варто чи не варто?

Скільки б проблем і перешкод вам не довелося подолати, з яким би результатом ви не повернулися додому, одне можна сказати точно: навчання за кордоном (читай, ситуація, коли ви – один і можете розраховувати тільки на себе) – унікальний досвід, який не тільки зробить вас більш стійким до стресу та змін, але й допоможе розвинути навички спілкування, комунікації, орієнтації в незнайомому середовищі, навчить справлятися з труднощами, подарує цікаві знайомства та знання, а можливо, і зовсім стане першою сходинкою до абсолютно нових берегів та горизонтів.

Одним словом – змінить ваше життя.