Що таке Болонська система освіти? Все, що ви бажали знати

Навчання у більшості європейських вишів, яке стабільно залучає студентів із країн СНД, ведеться відповідно до Болонської системи. Росія була членом Болонського процесу протягом 20 років і навесні 2022 вийшла з нього.Що таке Болонська система освіти? Чому це перспективно бути студентом вишу в країні, яка підписала Болонську декларацію? І яке освітнє майбутнє тепер чекає на російських студентів? Розповідає автор блогу GoStudy Олександра Баранова.

Суть Болонської системи освіти

Болонська система освіти — концепція, прийнята в єдиному навчальному просторі для провідних європейських країн, які підписали Болонську декларацію у 1999 році.

Думка про створення єдиного європейського простору з універсальними засадами та структурою освітнього процесу прийшла академікам Болонського університету. Напередодні свого 900-річчя університет запропонував решті вишів Європи прийняти та підписати Велику Хартію університетів. 1988 року документ підписали 80 ректорів вишів.

Важливість такого співробітництва невдовзі зрозуміли і на державному рівні. У 1998 році в Парижі міністри Франції, Італії, Великобританії та Німеччини підписали Сорбонську декларацію. Документ містив стратегію розвитку спільного європейського освітнього простору.

Наступного року в Болоньї тридцять міністрів освіти з різних європейських країн ухвалили декларацію «Зона європейської вищої освіти». Так було започатковано Болонський процес. З того часу зустрічі на державному рівні проводяться раз на два роки.

За даними 2022 року, Болонський процес об’єднує студентів з 46 країн і відкритий для приєднання нових членів. Росія увійшла до складу учасників Болонського процесу у вересні 2003 року, Україна — на два роки пізніше. Казахстан та Білорусь приєдналися до договору у 2010 та 2015 рр., відповідно. Князівство Монако та Республіка Сан-Марино відмовилися від підписання Болонської угоди. Ізраїль, Косово, Киргизстан та Північний Кіпр подали заявки на членство, але їм було відмовлено. Після початку військового конфлікту у 2022 році Росію та Білорусь виключили з Болонського процесу.

Країни-учасниці Болонського процесу

Джерела: AACRAO EDGE, Wikipedia

Єдиний навчальний простір створюється, виходячи з шести базових положень Болонської декларації.

1. Прийняти систему наукових ступенів, які будуть зіставні між навчальними закладами, а також запровадити додаток до диплома, де буде перераховано всі курси, які прослухав випускник під час навчання.
   Молодому фахівцеві буде простіше знайти роботу після закінчення вишу. Розберемо з прикладу.
2. Студент Костя вивчає інформатику та здобуває диплом бакалавра у Німеччині, одній із країн-учасниць Болонського процесу, але не хоче там залишатися та їде до Італії. Там він може спокійно знайти роботу, оскільки його диплом визнають (оскільки в цій країні також діє Болонська система освіти), і у роботодавців не виникне сумнівів у тому, що Костя — «айтівець» з гарною освітою.
3. Ввести два цикли навчання — програма бакалаврату (undergraduate) та магістратури (graduate).
   Костя може здобути ступінь бакалавра в Німеччині, а потім, попрацювавши кілька місяців, вирішити продовжити навчання в Італії, але вже за магістерською програмою. При цьому йому не потрібно буде складати щось додатково, крім вступних іспитів до магістратури.
4. Впровадити спеціальну систему балів – кредитну систему (ECTS або European Credit Transfer System).
   Кожна навчальна дисципліна у програмі «важить» певну кількість балів — так званих кредитів. Для переведення на наступний курс або допуску до складання державних іспитів студенту Кості необхідно набрати певну кількість балів. Знаючи цю цифру, він може підібрати предмети так, щоб не збожеволіти від напруги під час сесії і водночас вивчати саме ті дисципліни, які йому цікаві.
5. Створити максимально зручні умови студентам та викладачам, щоб вони могли здобувати досвід та знання в інших європейських вишах.
   Під час навчання Костя може провести пару семестрів у закордонному виші як звичайний студент, наприклад, за програмою «Ерасмус». Кредити, які він отримає за прослухані предмети, будуть враховані у його «рідному» виші, за умови, що спеціальності чи напрями факультетів перегукуються. Коли він повернеться додому, йому не доведеться «наздоганяти втрачене» — просто спокійно продовжить навчання. Така особливість Болонської системи освіти дозволить Кості здобути дорогоцінний досвід навчання за кордоном: практика іноземної мови, нові друзі, знайомство з новою культурою та менталітетом, можливі перспективи працевлаштування.

5. Побудувати систему навчання так, щоб критерії та методології у різних університетах були співставні.
6. Пам’ятаєте, що студент Костя вирішив здобути ступінь магістра, але вже в італійському виші? Так ось у процесі навчання та стажувань він зможе застосовувати всі здобуті в німецькому виші знання без побоювань, що його не зрозуміють чи вважатимуть ці дані застарілими. І оцінюватимуть його навчання приблизно за тими ж критеріями, що оцінювали в процесі навчання за бакалаврською програмою.
   Всіляко сприяти міжнародним студентським проєктам, підтримувати взаємодію між вишами, включаючи навчальні програми та наукові дослідження. У процесі навчання Костя може взяти участь у розробці нової мобільної програми. І для цього зберуться студенти з Італії, Німеччини, Франції, Австралії та, скажімо, Аргентини.

Болонська система освіти: плюси та мінуси

Плюси

• Вища освіта стає доступнішою. Студент може народитися в російській глибинці та виїхати вчитися до Австралії.
• Студент може переходити з одного вишу до іншого, міняти країну навчання, проходити стажування — і при цьому не втратить ані балів, ані часу. Звичайно йдеться лише про країни, які приєдналися до Болонського процесу. Студент може вивчати ті предмети, які йому дійсно цікаві. Таким чином він не втратить інтерес до вибраної спеціальності, а навпаки, зміцнить його.
• У процесі навчання людина сама може встановити собі планку.

Припустимо, нашому Кості потрібно набрати 150 балів-кредитів для допуску до державних іспитів та захисту диплома. Але Костя — хлопець здібний і блискуче володіє навичками тайм-менеджменту. За три роки навчання на бакалавраті він примудрився заробити не 150, а 200 балів. Перелік прослуханих дисциплін буде вказано у додатку до диплома. Як думаєте, кому віддадуть перевагу під час влаштування на роботу за інших рівних умов: Кості з його двома сотнями балів або Михайлу, який набрав мінімальну необхідну кількість балів?

(Цей принцип поки що не діє у низці країн, що пізніше приєдналися до Болонської системи освіти).

• У ході навчання наголошується на здобуття професійних практичних навичок.

Нашому студенту Кості не доведеться слухати занудні теоретичні міркування на лекціях, які не мають нічого спільного з реальністю. Здобуті у виші знання він зможе одразу застосовувати на практиці.

• Вища освіта має чіткі стандарти.

Костя чітко розуміє, що, скільки і в які терміни йому потрібно зробити та здати, щоб здобути заповітний диплом.

Мінуси

• Можливість самостійно формувати свій розклад, вибирати предмети та визначати дати складання іспитів підходить для організованих осіб. Декому це вселяє почуття хибної свободи. Студенти починають відкладати все на останній момент, пропускати лекції та семінари. Результат передбачити неважко.
• В рамках Болонської системи багато вступних іспитів проводяться у форматі тестування. Це не дозволяє отримати уявлення про дійсний рівень підготовки студента. Зрештою, матеріал до деяких тестів можна просто зазубрити.
• Диплом бакалавра іноді сприймається як проміжний ступінь у процесі здобуття вищої освіти — адже є ще й магістерський ступінь.
• Оскільки вища освіта завдяки Болонській системі стає дедалі доступнішою, конкурс на бюджетні місця постійно зростає.

Приєднання до Болонської угоди

Для вступу в Болонський процес країна повинна дотриматись кількох умов, серед яких:

• Запровадити дворівневу систему освіти в університетах;
• Впровадити кредитну шкалу оцінки знань та пройденого матеріалу;
• Доопрацювати навчальні програми так, щоб вони відповідали європейським стандартам;
• Додати до диплома додаток з оцінками та кількістю годин за кожним із прослуханих предметів.

Перспективи Болонського процесу

На сьогодні країни, які були зацікавлені у міжнародному співробітництві у сфері освіти, вже мали можливість приєднатися до Болонського процесу, тому настає час оцінки ефективності даної системи та прогнозів на майбутнє.

Найважливіший критерій: професійні компетенції випускника з «болонським» дипломом мають легко визначатися та бути зрозумілими будь-якому роботодавцю. Згадаймо нашого студента Костю, який здобув ступінь бакалавра у Німеччині, а магістратуру закінчив в Італії. У ході навчання він вже брав участь у цікавих проєктах та розробив мобільний додаток. Якщо і в Німеччині, і в Італії він може розраховувати приблизно на ту саму робочу посаду, то це означає, що його здібності та навички однаково оцінюють у кожній з цих країн. Це є прикладом ідеального функціонування Болонської системи. А от якщо в Італії Кості пропонують посаду розробника-початківця, а в Німеччині — місце керівника відділу з десятьма підлеглими, то значить, десь є помилка.

Найближчі десятиліття покажуть, як розвиватиметься Болонська система освіти в Європі, чи вимагатиме трансформації.